суббота, 5 марта 2011 г.

Подарунок на свято

Учні школи подарували своїм улюбленим учителям свою творчість у вигляді цікавих номерів художньої самодіяльності. Неперевершені ведучі Шевченко Денис, Соболь Андрій та Саніна Катя, Сєдих Настя і Катя, Валескальн Андрій, Гаркуша Оля та Коберник Саша запалили зал гостротою гумору, оптимізмом. Шева та містер Янукович тільки однією своєю появою на сцені створили море позитиву. Кліп "Необыкновенная" порадував не тільки вчителів, а викликав шквал інтересу та емоцій в учнів, присутніх на концерті.

Як завжди порадували прекрасним співом Цимбал Даша та Малоок Катерина. Колектив "Дзвіночки" вкотре здивував своїм запалом та чарівним виконанням пісні
"Разукрасим все планети " з репертуару групи "Барбарики"

Вітаємо вчителів із святом 8 Березня!


Історія свята 8 березня 
 

Міжнародний жіночий день має давні традиції. Виявляється, його відзначали ще в Стародавньому Римі як матрони, так і їхні рабині. Перші отримували подарунки від чоловіків, другі — вихідний. І ті, й інші вирушали до храму Вести - хранительки домашнього вогнища. Дійство мало величезне значення, оскільки жіноцтво утверджувало свої принципи.

У слов’ян вкоренилась інша традиція — святкувати День матері (який, до речі, нині активно пропонують нам як альтернативу свята 8 березня). У ті далекі часи жінки навіть подумати не могли, що обмежуються їхні права. А права слабкої половини людства тоді, як відомо, зводилися виключно до обов’язків материнства та збереження домашнього вогнища.

Згодом і ці традиції відійшли у минуле. 8 березня 1857 року кілька сотень робітниць текстильних та взуттєвих фабрик Нью-Йорку провели страйк і демонстрацію — вони вимагали 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної платні. Як і передбачалося, поліція розігнала демонстранток. Що в цьому дивного?! Однак страйкарі й не думали здаватись — об’єдналися в профспілку. На честь цих подій на міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені 1910 року виступила Клара Цеткін...

Допитливі історики навіть з’ясували, що 8 березня 1857 була неділя. Можна передбачити, що жінкам не було чого робити, і тому вони вийшли на вулиці міста. Виявляється, наступного тижня в нью-йоркських газетах ніхто не згадував про таку резонансну акцію з сотнями прогресивних дам на вулицях і агресивною поведінкою поліції. Книжки про феміністський та робітничий рух у США теж, хоч як дивно, також замовчують цей інцидент. І коли 1908 року на з’їзді соціалістичної партії США було ухвалено резолюцію відзначати в останню неділю лютого День американських жінок, ніхто з делегаток не згадував страйк піввікової давності; просто взяли довільний день року.

Натомість Клара Цеткін уже орієнтувалася на американське жіноче свято. Більше того, спочатку вона пропонувала відзначати день жіночої солідарності без відриву від чоловічого колективу — «під час проведення травневих свят». Історія 1 Травня теж, як відомо, зав’язана на страйку робітників у Чикаго 1886 року, і теж на конфлікті з поліцією. У це повірити важко, однак про ту подію тодішня преса писала чимало, резонанс був неймовірний! А демонстрація нью-йоркських робітниць, судячи з усього, є лише міфом. Його створили набагато пізніше: так би мовити, за образом і подобою.

Втім, є трохи фривольна версія, відповідно до якої страйк у Нью-Йорку усе-таки був. Проте на вулиці рідного міста вийшли не скромні текстильниці-взуттєвики, а представниці професії, в якій і текстиль, і черевички потрібні хіба що на попередній стадії справи. Та, погодьтеся, що жінки будь-якого роду діяльності мали право вимагати поліпшення умов праці, підвищення її оплати та скорочення робочого дня. І, до речі, вихідного в неділю!

1913 року, коли жінки Російської імперії вперше приєдналися до своїх закордонних подруг у прагненні відзначити Міжнародний жіночий день, восьмому березня на європейських календарях у нас за старим стилем відповідало 23 лютого. Що, втім, тоді нікому не здалося підозрілим...

За матеріалами сайту CITY LIFE.